Розділ 5
ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ
В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ
ТЕМА 3
РИНКОВА ЕКОНОМІКА
розкрити основи ринкової економіки як форми організації національної економіки; дослідити ринок та економічний механізм його функціонування; виявити функції держави в ринковій економіці та проаналізувати необхідність існування соціальної держави.
обґрунтовує принципи, переваги та недоліки ринкової економіки; на основі прикладів з економічного життя аналітично і графічно інтерпретує закони попиту і пропозиції; пояснює механізм виникнення надлишку та дефіциту товарів; розуміє роль грошей в економіці та оцінює негативний вплив інфляції для окремого громадянина; доводить необхідність здійснення державою соціальних функцій; розуміє основні засади економічних відносин «держава — підприємець» та «держава — людина»; визначає потребу власної родини в державній соціальній допомозі.
усвідомлює неминучість розвитку ринкової економіки та роль окремого громадянина в забезпеченні ефективності її функціонування; розуміє цінність економічної свободи як одного з принципів ринкової економіки; усвідомлює, що гроші є інструментом функціонування товарних відносин між людьми.
Сучасним способом організації господарського життя суспільства є ринкова економіка із своїми безперечними можливостями — реалізацією економічної свободи та конкуренцією. Ринок та його економічний механізм функціонування є основою такої економіки.
Сутність, принципи, переваги й недоліки ринкової економіки
Ринкова економіка — це форма організації господарського життя суспільства, для якої характерні приватна власність на засоби виробництва і продукти праці та ринкова форма зв’язків між виробниками та споживачами.
Характерні риси ринкової економіки:
панування приватної власності (приватне привласнення речей) на ресурси;
ринкова система координації та управління господарською діяльністю;
дотримання принципу свободи підприємництва, вибору сфери діяльності;
поведінка суб’єктів економіки диктується індивідуальними інтересами, але саме так досягається значний суспільний результат;
кожен суб’єкт прагне до отримання максимальної вигоди, самостійно приймає рішення, діє на свій страх і ризик;
виробники не мають реальної можливості вплинути на ситуацію на ринку, діє загальна конкуренція — усі проти всіх.
Кругообіг ринкової економіки ілюструє взаємодію економічних суб’єктів — домогосподарств, підприємств та держави, ознаки та особливості взаємодії яких були розглянуті нами в темі 1. Нагадаємо, що така взаємодія здійснюється через ринки ресурсів, товарів і послуг. Варто зауважити, що в спрощеній схемі ринкової економіки відсутня держава. Однак, сучасна ринкова економіка не може функціонувати без участі держави.
Принципи ринкової економіки:
економічна свобода (право вільно користуватися й розпоряджатися ресурсами та доходами, свобода підприємництва);
конкуренція — змагання за можливість повніше реалізувати власний інтерес (раціонально розподіляти ресурси, швидко орієнтувати виробництво на задоволення людських потреб);
автоматизм регулювання (ті, хто керується інформацією, що її надають ціни, і вчасно переорієнтовується, мають певні вигоди, інші втрачають майно, капітали і доходи).
Ринкова економіка має ряд переваг і недоліків, які визначають основи її функціонування.
Переваги ринкової економіки:
можливість реалізації власних інтересів;
економічна свобода суб’єктів надає право вибору споживачам і виробникам, що дає можливість відповісти на запитання: «Що виробляти?» та «Як виробляти?» відповідно;
ринок інформує про ціни, конкурентів, споживачів тощо;
конкуренція є значним стимулом до науково-технічного прогресу, до більш ефективного використання ресурсів.
Недоліки ринкової економіки:
ринок погано реагує на деякі загальнонаціональні і загальнодержавні потреби (освіта, культура, фундаментальні дослідження, збереження навколишнього середовища тощо);
явища масових банкрутств, безробіття, соціального розшарування громадян;
конкуренція має тенденцію до затухання (їй протидіють злиття фірм, що мають на меті посісти особливе, монопольне становище на ринку, а також укрупнення підприємств під впливом технічногопрогресу).
Методика
Цитата
Обговоріть цитату видатного австрійського економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки (1974 р.) Фрідріха Хаєка: «Гонитва за прибутком — єдиний спосіб, за допомогою якого люди можуть задовольняти потреби тих, кого вони зовсім не знають». Учні висловлюють свої думки, вчитель акцентує увагу на тому, що є мотивом діяльності кожного економічного суб’єкта в процесі задоволення власних потреб. Важливо зазначити, що отримання власної вигоди або задоволення власного інтересу — це єдиний мотив діяльності кожного суб’єкта ринкової економіки — не тільки підприємства. Домогосподарства прагнуть також задовольнити свої потреби, тільки вигода для них втілюється у споживанні благ. Держава також переслідує свою вигоду (мету) — задоволення потреб всіх громадян суспільства.
«Вірно — невірно»
Робота з твердженнями для колективного сприйняття та обговорення, відповідь на які можна дати, використовуючи слова — «вірно» та «невірно».
Орієнтовні твердження:
1. Централізм — основний принцип ринкової економіки (Невірно).
2. Для ринкової економіки характерне приватне привласнення засобів виробництва та його ре- зультатів (Вірно).
3. Недоліками ринкової економіки є безробіття та розшарування суспільства за доходами (Вірно).
4. Ринкова форма взаємозв’язків між суб’єктами призводить до раціонального використання ресурсів (Вірно).
5. Перевагою ринкової економіки є те, що конкуренція виступає важливим мотивом до підвищення якості використання ресурсів (Вірно).
6. Суб’єктами ринкової економіки є держава та домогосподарства (Невірно).
7. Ринок інформує про ціни лише підприємства, а не домогосподарства (Невірно).
Естафета
Учасники готують ряд запитань з означеної проблеми, які потребують чіткої та досить лаконічної відповіді. Запитання задаються одне одному у вигляді ланцюжка, тобто відповіді надаються в порядку черги. Із гри вибуває той, хто або не зміг відповісти на запитання свого «конкурента», або ж не зміг сформулювати наступне запитання.
Коментар. инкова економіка є найрозповсюдженішою і сучасною формою організації національної економіки країн світу, за якої всі економічні питання вирішуються на основі економічної свободи, конкуренції та автоматизму регулювання.
Ринок та економічний механізм його функціонування. Гроші
Формою функціонування ринкової економіки є ринок. У спрощеному розумінні ринок — це місце, де зустрічаються покупці та продавці. Насправді, ринок являє собою систему економічних відносин між виробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу економічних благ, які задовольняють людські потреби.
На ринках здійснюється купівля-продаж різноманітних економічних благ — предметів споживання, засобів виробництва, робочої сили, землі, грошей, інформації тощо. На різних ринках основні економічні суб’єкти виконують різні ролі — або споживачів, або продавців.
Ринок здійснює ряд функцій:
регулююча — ринок регулює пропорції суспільного виробництва, здійснюючи перерозподіл ресурсів;
контролююча — ринок показує суспільну необхідність виробленого товару в процесі його реалізації на ринку;
стимулююча — ринок спонукає підприємства раціонально використовувати ресурси, знижувати витрати на виробництво тощо.
Ринок виконує свої функції за допомогою економічного механізму.
Економічний механізм функціонування ринку — це механізм взаємодії економічних суб’єктів (домогосподарств, підприємств, держави) щодо встановлення цін, обсягу купівлі-продажу товарів і послуг.
Елементами економічного механізму функціонування ринку є:
ринковий попит;
ринкова пропозиція;
ринкова ціна;
конкуренція.
Ринковий попит (від англ. слова «demand», позначається D) — це бажання і платіжна спроможність покупців купувати даний товар за всіма можливими цінами за визначений проміжок часу.
Обсяг (величина) попиту (від англ. слів «quantity of demand», позначається QD) — кількість даного товару, яку бажають і можуть купити споживачі за певною конкретною ціною.
Закон попиту ілюструє реальну поведінку споживачів на ринку — у разі зниження ціни товару зростає обсяг попиту на цей товар і, навпаки, у разі зростання ціни — обсяг попиту зменшується.
Графічним зображенням залежності між обсягом попиту і ціною є крива попиту.
Крива ринкового попиту
P — ціна товару; Q — обсяг попиту
міна величини попиту — це зміна обсягів товарів за різних цін.
Зміни попиту в цілому відбуваються під впливом дії нецінових чинників попиту, до яких належать:
доходи населення;
кількість споживачів на ринку;
зміни цін на інші товари: на товари, що замінюють один одного у споживанні — товари субститути (наприклад, чай та кава) та товари, які доповнюють один одного у споживанні — комплементарні товари (наприклад, автівка та пальне);
очікування покупців щодо майбутньої зміни ціни;
смаки та споживчі переваги покупців тощо.
Зміна ринкового попиту внаслідок впливу нецінових чинників призводить до руху кривої ринкового попиту: праворуч вгору — у разі збільшення та ліворуч донизу — у разі зменшення попиту.
Зміни ринкового попиту в цілому
Ринкова пропозиція (від англ. слова «supply», позначається S) — бажання і здатність продавців постачати на ринок певний товар за всіма можливими цінами впродовж певного часу.
Обсяг (величина) пропозиції (від англ. слів «quantity of supply», позначається QS) — це кількість товарів або послуг, яку продавці готові продати за певною ціною у деякий час.
Закон пропозиції ілюструє реальну поведінку продавців товарів — у разі зниження ціни товару зменшується обсяг пропозиції і, навпаки, у разі зростання ціни — обсяг пропозиції зростає.
Графічним зображенням залежності між обсягом пропозиції і ціною є крива пропозиції.
Крива ринкової пропозиції
P — ціна товару; Q — обсяг пропозиції
Зміна величини пропозиції — це зміна обсягів товарів для продажу за різних цін.
Зміни пропозиції в цілому відбуваються під впливом дії нецінових чинників пропозиції, до яких належать:
кількість продавців даного товару на ринку;
ціни на ресурси, що використовуються для виробництва;
рівень розвитку технологій;
природно-кліматичні умови;
податки та дотації виробникам;
очікування виробників щодо майбутньої динаміки ціни, прибутків тощо.
Зміна ринкової пропозиції внаслідок впливу нецінових чинників призводить до руху кривої ринкової пропозиції — праворуч донизу — у разі збільшення та ліворуч вгору — у разі зменшення ринкової пропозиції.
Зміни ринкової пропозиції в цілому
Узгодження інтересів споживачів і продавців відбувається внаслідок взаємодії ринкових попиту та пропозиції. Така взаємодія утворює ринкову рівновагу. Ринкова рівновага — це ситуація на ринку, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції. Наслідок ринкової рівноваги — утворення рівноважної ціни, яка являє собою ціну, яка водночас влаштовує і покупця, і продавця, і за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції.
Графічно ринкова рівновага зображується як точка перетину кривих попиту і пропозиції.
Ринкова рівновага
Е — точка ринкової рівноваги; РЕ — рівноважна ціна;
QЕ — рівноважний обсяг продажу.
Дефіцит товару — це стан ринку, за якого обсяг попиту на певний товар перевищує обсяг його пропозиції внаслідок встановлення ринкової ціни на рівні нижчому за ціну ринкової рівноваги (на рис. дефіцит утворився при ціні Р2, що є нижчою за рівноважну ціну Ррів.).
Надлишок товару — це стан ринку, за якого обсяг попиту на певний товар менший за обсяг пропозиції внаслідок встановлення ринкової ціни на рівні, вищому за ціну ринкової рівноваги (на рис. 3.5 надлишок виникає в результаті встановлення ціни Р1, що є вищою за рівноважну ціну Ррів.).
Наступним елементом економічного механізму функціонування ринку є конкуренція. Конкуренція — це боротьба між підприємствами за вигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших економічних результатів, за найкраще місце на ринку, за споживачів.
Умовами виникнення конкуренції є:
а) масовий розвиток підприємництва;
б) наявність на ринку двох і більше виробників товарів;
в) перехід змагальності зі сфери споживання у сферу виробництва;
г) орієнтація підприємницької діяльності виключно на споживачів.
Позитивні риси конкуренції:
стимулювання технічного прогресу;
підвищення якості продукції;
зниження витрат виробництва;
залежність доходів і підприємця, і працівника від кількості та якості праці…
Негативні риси конкуренції:
застосування нечесних прийомів у боротьбі;
надмірна експлуатація природних ресурсів та екологічні порушення;
диференціація виробників;
зростання ступеня експлуатації найманих працівників.
Конкуренція існує в багатьох своїх видах.
Основні види конкуренції
Взаємодія економічних суб’єктів на ринку здійснюється за допомогою грошей. Гроші — особливий товар, який стихійно виділився серед інших товарів і відіграє роль загального еквівалента. Сутність грошей виявляється у їх функціях.
Функції грошей
Міра вартості — гроші вимірюють вартість всіх товарів. Гроші виконують цю функцію, бо їх фізична наявність для виміру вартості товару не потрібна.
Засіб обігу — гроші є посередником в обміні товарів, коли купівля товарів і сплата за них збігаються і в просторі, і в часі.
Засіб платежу — гроші виконують цю функцію, коли обслуговують кредитні відносини, відносини між кредитором і боржником, якщо купівля товару та сплата за нього не збігаються ні в просторі, ні в часі.
Засіб нагромадження — гроші вилучаються з обігу з метою не тільки збереження, а й примноження їх вартості за допомогою фінансово-кредитних посередників.
Світові гроші — гроші обслуговують міждержавні економічні відносини за допомогою вільно- конвертованих валют світу (євро, долар, ієна).
Гроші існують у різноманітних видах.
Монети — це зливки з дорогоцінного або недорогоцінного металу визначеної ваги, форми та номіналу, відбиток та фактура яких свідчать про приналежність до певної країни світу.
Монети можуть бути:
повноцінні — викарбувані з дорогоцінних металів, номінал яких збігається з їхньою вартістю;
білонні, або неповноцінні — купівельна спроможність більша вартості металу, який міститься в монеті.
Кредитні гроші — це боргові зобов’язання, які функціонують на основі кредитної угоди між кредито- ром і боржником.
Кредитні гроші набувають таких видів:
вексель — це боргове зобов’язання встановленої державою форми, у якому вказано величину боргу, строки його сплати і право власника вимагати від боржника сплати боргу за настання певного часу;
чек — це письмове розпорядження власника рахунку в банку про виплату готівки або її переказ на інший рахунок.
кредитна картка — це іменний платіжно-розрахунковий засіб, який засвідчує особу власника рахунку та дає право купувати товари без готівки.
Види грошей
Гроші здійснюють постійний рух. Грошовий обіг — це рух грошей у будь-якій їх формі. Закон грошового обігу передбачає, що кількість грошей, яка необхідна для обігу (КГ), прямо пропорційна сумі цін товарів (СЦТ) і обернено пропорційна швидкості обороту грошової одиниці (Шо).
Із врахування функцій грошей як засобу обігу та засобу платежу кількість грошей, яка необхідна для обігу, визначається за формулою:
ФормулаІз врахуванням функції грошей як засобу обігу кількість грошей, яка необхідна для обігу, визначається за формулою:
ФормулаК — це сума цін товарів, проданих у кредит; П — платежі, за якими наступає строк сплати;
ВР — розрахунки, що взаємопогашаються.
Отже, закон грошового обігу стверджує, що має бути баланс між грошовою та товарною масою. Якщо це співвідношення порушується, виникає інфляція.
Інфляція — це знецінення грошей, викликане надмірною їх кількістю в обігу, що супроводжується зростанням середнього рівня цін в країні та зменшенням купівельної спроможності грошової одиниці.
Методика
Фактори ринкового попиту
Завдання: визначити, що відбудеться з ринковим попитом на певний товар — товар А — внаслідок зміни нецінових чинників з поетапним відображенням на графіку кривої попиту відповідних змін. Орієнтовний перелік ситуацій, які впливають на зміну попиту в цілому:
доходи Симоненка В. В. зросли на 1000 грн, а товар А є товаром високої якості (зростання попиту, переміщення кривої праворуч, вгору);
доходи Петренко А. А. зменшились на 1000 грн, а товар А є товаром низької якості (зростання попиту, переміщення кривої праворуч, вгору);
товар А вийшов із моди у зв’язку із появою більш сучасного функціонального подібного товару (зменшення попиту, переміщення кривої ліворуч, донизу);
у зв’язку із переселенням певної частини громадян кількість споживачів товару А зросла (зростання попиту, переміщення кривої праворуч, вгору);
товар А — вершкове масло, а ціни на товар Б — рослинну олію значно зменшились (зменшення попиту, переміщення кривої ліворуч, донизу);
товар А — ноутбук, а ціни на товар Б — комп’ютерне забезпечення — значно зросли (зменшення попиту, переміщення кривої ліворуч, донизу);
споживач Коваленко О. О. хоче придбати пральну машину. Прийшовши в магазин почув про акцію — зменшення ціни на 25 % через 2 тижні у зв’язку із закриттям магазину (підказка: необхідно проілюструвати, що відбудеться з теперішнім попитом на пральні машини даного магазину; зменшення попиту, переміщення кривої ліворуч, донизу);
держава збільшує ставку податку на додану вартість з 20 % до 25 % (зменшення попиту, переміщення кривої ліворуч, донизу);
товар А — зимове взуття, а зараз літо (зменшення попиту, переміщення кривої ліворуч, донизу).
Фактори ринкової пропозиції
Завдання: визначити, що відбудеться з ринковою пропозицією на певний товар — товар А — внаслідок зміни нецінових чинників з поетапним відображенням на графіку кривої пропозиції відповідних змін. Орієнтовний перелік ситуацій, які впливають на зміну пропозиції в цілому:
товар А — хлібні вироби, а ціна на борошно зменшилась (зростання пропозиції, переміщення кривої праворуч, донизу);
кількість виробників товару А зросла (зростання пропозиції, переміщення кривої праворуч, донизу);
у зв’язку зі стихійним природним лихом частина земель затоплена, а товар А — сільськогосподарська культура (зменшення пропозиції, переміщення кривої ліворуч, вгору);
держава надала грошову допомогу виробникам товару А (зростання пропозиції, переміщення кривої праворуч, донизу);
держава запровадила новий вид податків для виробників товару А (зменшення пропозиції, переміщення кривої ліворуч, вгору);
відбувся прорив у технологіях, які використовуються для виробництва товару А (зростання пропозиції, переміщення кривої праворуч донизу);
виробники товару А — виробники цукерок і тортів, очікується у зв’язку зі святами подорожчання їх товару (підказка: варто проілюструвати, що відбудеться із теперішньою пропозицією товару А; зменшення пропозиції, переміщення кривої ліворуч, вгору).
Практична вправа
Пояснюючи механізм взаємодії споживачів і продавців товару запропонувати таку ринкову ситуацію.
| Ціна, грн за шт. | 10 | 15 | 20 | 25 | 30 | 35 | 40 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Обсяг попиту, шт. | 35 | 30 | 25 | 20 | 15 | 10 | 5 |
| Обсяг пропозиції, шт. | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 |
За такою шкалою побудуйте графіки ринкових попиту і пропозиції на певний товар:
1) позначте на графіку точку рівноваги літерою Е;
2) визначте рівноважну ціну і позначте на графіку;
3) визначте рівноважний обсяг товару і позначте на графіку.
Міні-диспут
Створіть дві групи, для обговорення пропонуються 2 протилежні позиції щодо корисності конкуренції для суспільства та добробуту його громадян. Завдання: довести свою групову позицію та висунути якнайбільше аргументів.
Експертна оцінка
Робота в групах: дати оцінку наслідків інфляції для середньостатистичної української родини. Для підготовки тез щодо наслідків інфляції кожній групі відводиться по 10 хв. Презентація робіт груп 3 – 5 хвилин. Далі спільно обговорити наслідки інфляції та визначити найбільш вагомі з них.
Коментар. Ринок як форма організації ринкової економіки є сукупність відносин між покупцями та продавцями різноманітних економічних благ. Взаємодія між ними здійснюється на основі взаємодії ринкового попиту, ринкової пропозиції, ринкової ціни та конкуренції. Посередниками в процесі купівлі-продажу товарів виступають гроші.
Функції держави в ринковій економіці. Соціальна держава
Необхідність впливу держави на економіку, як правило, пояснюють вадами, або провалами ринку.
1. Неспроможність конкуренції. У процесі збільшення розмірів капіталів завдяки прибутку, злиттю та поглинанням утворюються монополії (панування одного або групи підприємств на ринку), які згодом з метою усунення конкурентів підривають конкуренцію, створюючи загрозу існуванню самого ринку.
2. Неспроможність ринку забезпечувати людей суспільними товарами. Суспільні товари задовольняють потреби всіх громадян суспільства та їх виробництво є непривабливими для приватного сектору, що потребує участі держави у їх забезпеченні.
3. Зовнішні ефекти. В економіці виникають випадки, коли незайняті в ринковій угоді суб’єкти несуть вигоди (позитивні зовнішні ефекти) або зазнають збитків (негативні зовнішні ефекти), і без державного втручання компенсувати їх неможливо.
4. Неповнота ринків. Унаслідок певних причин в економіці виникають дефіцити на певні види економічних благ, які не компенсуються ринком.
5. Недосконалість інформації. На ринках учасники угод неповністю поінформовані про властивості товарів і послуг, альтернативні можливості їх виробництва і споживання, що зумовлює неоптимальну поведінку продавців і покупців та обмежує можливості ефективного використання ресурсів.
6. Економічна нестабільність. Розвиток економіки має хвилеподібно зростаючий характер, що пов’язано з постійними чергуваннями спадів і піднесень, а ринок не здатний цьому протистояти.
У зв’язку із названими вадами і провалами ринку, держава в ринковій економіці здійснює такі функції:
забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи;
захист конкуренції від монополії та негативні наслідки їх діяльності;
перерозподіл доходу та національного багатства, що призводить до зменшення нерівності доходів у суспільстві та досягненні суспільного добробуту;
коригування розподілу ресурсів через відповідне законодавство та спеціальні податки, за допомогою яких уряд покладає на фірму-порушника побічні ефекти чи витрати;
стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку, контроль за рівнем зайнятості та інфляцією тощо.
Діяльність держави направлена на виконання своїх функцій, що потребує значних фінансових можливостей.
Державний бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій держави в країні.
Державний бюджет складається з двох частин, які повинні балансувати між собою: доходної та видаткової.
Головне джерело доходів держави — податки.
Податки — обов’язкові платежі, які стягуються із домогосподарств і підприємств з метою виконання державою своїх функцій.
За формою оподаткування податки поділяються на:
прямі податки — стягуються безпосередньо у власників майна та отримувачів доходів. До прямих податків належать податок на доход фізичних осіб, податок на майно, на прибуток підприємств, земельний податок, податок з власників транспортних засобів тощо.
непрямі податки — встановлюються в цінах товарів і послуг та не залежать від рівня доходів платників податків. До таких податків відносяться: акцизи — податки на товари, які мають особ- ливу споживчу вартість; універсальний акциз — ПДВ — відсоткова надбавка до ціни; мито — податок на товари, що експортуються, імпортуються та перевозяться на території країни.
Податки найкращим чином виконують своє функціональне призначення — наповнення державного бюджету — тоді, коли сумарна ставка всіх податків, що сплачуються громадянами країни, не перевищує 30–35 %. Американський економіст Артур Лаффер довів, що за зростання ставок оподаткування до цього рівня надходження до державного бюджету поступово збільшуються і економіка зростає на 5–7 % у рік. Якщо ж відбувається подальше зростання податків, доходи державного бюджету починають поступово скорочуватись. Останнє пов’язане із зрозумілим прагненням громадян країни приховувати свої доходи, що у підсумку призводить до зростання тіньової економіки діяльності економічних суб’єктів, яка не контролюється державою і суспільством, не фіксується в повному обсязі офіційною державною статистикою.
Однією із функцій держави в економіці є соціальний захист населення.
Соціальний захист населення — це сукупність заходів, спрямованих на захист добробуту кожного громадянина суспільства у випадку негативного впливу ринкових процесів на їх життєдіяльність.
Основні елементи соціального захисту населення
встановлення допустимих параметрів життя (розміру прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, соціальної допомоги);
захист населення від зростання цін і товарного дефіциту для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадян;
вирішення проблем безробіття і забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;
пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника);
утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для людей похилого віку тощо;
виплата соціальних трансфертів (грошових допомог);
соціальне обслуговування (надання соціальних послуг окремим категоріям громадян);
надання необхідної медичної допомоги;
оціальне страхування тощо.
Необхідно розуміти, що діяльність держави не обмежується стягненням податків і соціальним захистом населення. У зв’язку з цим, розглянемо широкий перелік доходної та видаткової частин державного бюджету.
Структура державного бюджету
| Доходи державного бюджету: | Видатки державного бюджету: |
|---|---|
Податкові надходження:
|
|
Залежно від співвідношення доходів і видатків державний бюджет може бути:
нормальний (збалансований) — доходи дорівнюють видаткам;
дефіцитний — витрати бюджету перевищують доходи;
профіцитний — доходи бюджету перевищують видатки.
Дефіцит державного бюджету є небезпечним для економіки країни, якщо він не перевищує приблизно 5–6 % від ВВП (валового внутрішнього продукту). Якщо ж перевищує 10 %, то держава втрачає економічну незалежність.
Причинами дефіциту державного бюджету виступають: надмірно високі ставки оподаткування, збільшення державних витрат на розвиток військово-промислового комплексу, зростання витрат на утримання управлінського апарату, фінансування неприбуткових галузей економіки тощо.
Шляхами зменшення дефіциту бюджету є: зменшення ставок податків для виведення економіки з тіні, скорочення витрат на утримання державного управлінського апарату, зменшення грошових допомог неприбутковим підприємствам і галузям, кредити міжнародних організацій, емісія грошей (найгірший спосіб покриття дефіциту — веде до інфляції) тощо.
Постійне нагромадження заборгованостей уряду за декілька років перетворюється у державний борг. Форми державного боргу:
внутрішній борг (заборгованість домогосподарствам і підприємствам країни);
зовнішній борг (заборгованість економічним суб’єктам інших країн світу та міжнародним організаціям). В Україні державний бюджет приймається щорічно Верховною Радою України та затверджується Законом України «Про держаний бюджет на…. рік».
Вплив держави на економіку повинен мати на меті підвищення суспільного добробуту кожного з її громадян. У цьому розумінні держава має виконувати свої соціальні функції, що відображає термін «соціальна держава».
Соціальна держава — це держава, яка визнає людину найвищою соціальною цінністю, і політика, яка спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини. Соціальна держава є закономірним продуктом еволюції громадянського суспільства в напрямку до громадянського суспільства соціальної демократії.
Основними ознаками соціальної держави є:
високий рівень економічного розвитку країни;
соціально орієнтована структура економіки, що виявляється у певній частці державної власності в стратегічних галузях економіки;
пріоритетність в державній політиці необхідності досягнення соціальних цілей: утвердження соціальної справедливості, забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, рівних можливостей для самореалізації особистості, фінансування різноманітних соціальних програм;
сприяння забезпеченню громадянського миру і злагоди в суспільстві.
Методика
Завдання
Робота в малих групах. Кожній групі дається певна кількість ситуацій, пов’язаних із «провалами ринку». Визначити конкретні «провали ринку» та дати короткі пояснення. Результати роботи обговорити спільно.
| Економічна ситуація | Вада ринку |
|---|---|
| Забруднення токсичними хімічними відходами промислового під- приємства погіршує стан навколишнього середовища міста | Наявність негативного зовнішнього ефекту |
| На ринку старих авто продається автомобіль «Volvo», а покупець сумнівається у його технічній справності та особливостях експлуатації | Недосконалість інформації |
| Унаслідок природного стихійного лиха були затоплені великі площі сільськогосподарських угідь, що призвело до виникнення загрози — «хлібної кризи» | Неповнота ринків |
| Значна монопольна влада підприємства та його прагнення отримати високі прибутки призвели до погіршення якості послуг, що пропонуються з боку монополіста | Неспроможність конкуренції |
| Хобі одного з мешканців вулиці — розведення квітів під вікнами свого будинку — сприяє зростанню доходів бджоляра, вулики якого розташовані неподалік | Наявність позитивного зовнішнього ефекту |
| Таємна змова постачальників пального призвела до зростання цін на нього на 10 % | Неспроможність конкуренції |
| Проведення пікніків на природі підвищує ризик виникнення лісових пожеж, які завдають шкоди лісовому господарству країни | Наявність негативного зовнішнього ефекту |
| Через зростання населення міста і значну кількість забудов погіршилась якість повітря та постала необхідність озеленіння міста | Неспроможність ринку забезпечувати людей суспільними товарами |
| Імунізація дітей проти кору сприяє захисту громадян всього міста | Наявність позитивного зовнішнього ефекту |
| У результаті перевиробництва товарів в економіці країни почався спад ділової активності, що супроводжується значним скороченням доходів населення | Економічна нестабільність |
| Гучна музика в одній з квартир порушує спокій інших мешканців житлового будинку | Наявність негативного зовнішнього ефекту |
| Внаслідок значного зростання цін на енергоносії, які імпортуються з-за кордону, виник значний дефіцит у них, що має бути погашений заради досягнення суспільного добробуту | Неповнота ринків |
| Тепла вода від АЕС, використовується в низині річки рибними господарствами села | Наявність позитивного зовнішнього ефекту |
| Економічний спад виробництва призвів до значної депресії, яка втілилася у значній інфляції та високому рівні безробіття | Економічна нестабільність |
| Воєнний конфлікт зумовив необхідність захисту кордонів і територій з метою збереження миру та добробуту громадян країни | Неспроможність ринку забезпечувати людей суспільними товарами |
| Приватні ліси для промислового використання приносять насолоду любителям природи міста | Наявність позитивного зовнішнього ефекту |
Цитата
Обговоріть цитату у класі Герберта Гувера «Не можна домогтися економічного процвітання нальотами на державну казну». Акцентувати увагу на тому, що держава не може та не має перекладати на себе функції всіх економічних суб’єктів, щоб уникнути надмірної влади в економіці.
Практична вправа
Розгляньте діяльність держави на основі розгляду процесу формування державного бюджету країни. Завдання: визначити, дефіцит або надлишок має державний бюджет, використовуючи такі дані:
| Статті державного бюджету | Млрд грн |
|---|---|
| Акцизи | 45 |
| Податок на прибуток | 178 |
| ПДВ | 243 |
| Оборона | 200 |
| Обслуговування внутрішнього боргу | 250 |
| Прибутковий податок | 20 |
| Соціально-культурні заходи | 161 |
| Кошти на надзвичайні обставини | 39 |
| Кошти від приватизації | 145 |
| Фінансування місцевих бюджетів | 67 |
Розв’язання:
Доходи державного бюджету = 45 + 178 + 243 + 20 + 145 = 631 млрд грн
Видатки державного бюджету = 200 + 250 + 161 + 39 + 67 = 717 млрд грн
Видатки державного бюджету перевищують доходи державного бюджету, тобто виникає дефіцит у розмірі 86 млрд грн.
Розслідування
Знайдіть в мережі Інтернет інформацію щодо ставок основних податків в Україні та заповніть таку таблицю на основі використання сайту «Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України»: http://zir.sfs.gov.ua/main/index/stavki
| Назва податку | Ставка податку |
|---|---|
| Податок на прибуток підприємств | |
| Податок на доходи фізичних осіб | |
| Військовий збір | |
| Податок на додану вартість | |
| Акцизний податок | |
| Екологічний податок | |
| Державне мито |
Коментар. Держава є особливим економічним суб’єктом, роль якої пов’язана, зокрема, з неспроможністю ринку вирішувати проблеми соціально-економічного розвитку.
Рефлексія
1. Назвіть принципи, переваги й недоліки ринкової економіки.
2. Які суб’єкти взаємодіють в ринковій економіці та яка їхня роль на ринку ресурсів та на ринку товарів і послуг?
3. Поведінку яких суб’єктів виражають закони попиту та пропозиції? Що врівноважує їх інтереси?
4. Чи стикалися ви з проявами конкуренції на ринку? Це явище має позитивний чи негативний бік?
5. Яку роль та функції виконують гроші на ринку?
6. Чи може бути кількість грошей в обігу необмеженою? Відповідь обґрунтуйте.
7. Яку роль виконує держава в ринковій економіці?
8. Для чого держава затверджує державний бюджет?
9. Що є основним елементом наповнення державної казни?
10. Які основні статті використання бюджетних коштів?
11. Чи обов’язки є досягненнями збалансованості державного бюджету?
12. Чим небезпечний дефіцит і профіцит державного бюджету? Коли державу можна назвати соціально спрямованою?
Джерела
1. Всі уроки — [Електронний режим] — Режим доступу: http://subject.com.ua/lesson/economic/10klas/5.html
2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / за ред. В. Д. Базилевича; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — 9-те вид., доповн. — К.: Знання, 2014. — 710 с.
3. Економічна теорія: Практикум для студентів неекономічних спеціальностей: Навчальний посібник / Базилевич В. Д., Гражевська Н. І., Трохименко В. І. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. — 160 с.
4. Радіонова І. Ф. Економіка (профільний рівень). / І. Ф. Радіонова, В. В. Радченко. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. — 256 с.
5. Радіонова І. Ф. Економіка. 11 клас: рівень стандарту, академічний рівень / Підручник. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. — 176 с.
