Розділ 4
ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО
ТА ЙОГО ЦІННОСТІ
ТЕМА 2
ДИТЯЧІ Й МОЛОДІЖНІ ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ
сформувати розуміння ролі й місця дитячих і молодіжних громадських об’єднань у демократичних процесах.
висловлює власну думку і особисте ставлення щодо дитячих і молодіжних громадських об’єднань; ініціює цікаві справи та знаходить однодумців; проявляє медіаторські вміння, пропонує шляхи вирішення конфліктів; бере участь у демократичних процедурах на рівні школи й громади.
вважає позитивною рисою готовність брати на себе відповідальність за вибір та ухвалення рішення; усвідомлює цінність самостійної генерації ідей і співпраці з іншими у спільних справах; переконаний у важливості командної роботи у громадських об’єднаннях.
Кожна людина має потребу реалізувати себе як індивідуальність, відкрити щось нове, цікаве, заявити світові про себе. Оскільки люди соціальні істоти, що співпрацюють з іншими для спілкування, взаємодії з метою вирішення спільних завдань, вони шукають собі подібних. Так відбувається пошук тих, з якими збігаються інтереси, можна обмінятися досвідом чи просто можна відчути себе в оточенні однодумців. В які об’єднання групуються люди? Чим вирізняються дитячі та молодіжні об’єднання?
Методичні прийоми для активізації пізнавальної діяльності
Міні-вистава «Інструмент»
Розіграйте діалог.
З якими твердженнями учасників діалогу ви згодні, а з якими ні? Чому?
Що означає «самовираження»?
Як люди можуть самовиразитися?
«Фото»
Діти аналізують фотографію людини з татуюванням у вигляді тризуба:
Що ви можете сказати про людину (людей) на фото?
На основі чого ви про це стверджуєте?
Для чого люди роблять татуювання?.
Дискусія
Чим відрізняється ваша поведінка в школі від поведінки вдома? Чому?
Бесіда
Яку музику слухали ваші батьки, коли були у вашому віці?
Коли ви переглядаєте сімейний фотоальбом, чи виникає у вас бажання зробити собі такі зачіски або одягнути такі речі, які носили ваші батьки або дідусі та бабусі?
АСОЦІАЦІЇ
Свобода асоціацій
Свобода зібрань — право проводити мітинги, пікети, демонстрації, а також збиратися в приміщеннях; належить до прав людини «першого покоління» (цивільних і політичних). Свобода зборів закріплена у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Європейській Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Згідно з Конституцією України громадяни України мають право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів; ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність або неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Здійснення громадянами цього права не підлягає жодним обмеженням, крім установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Європейський Cуд з прав людини зазначає, що право на зібрання охоплює приватні зібрання та у громадських місцях так само, як статичні зібрання чи зібрання у формі процесій; це право може бути реалізоване як індивідуальними учасниками, так і організаторами зібрання.
Свобода асоціації, а саме таку назву має право на об’єднання громадян в міжнародному зако- нодавстві, означає право на об’єднання громадян для спільних дій і досягнення спільної мети на умовах дотримання певних правил поведінки (корпоративних норм). Таке об’єднання є необхідним для людини, коли вона сама не в змозі чинити вказані дії або досягти бажаної мети.
Основним актом законодавства, який регулює питання створення і діяльності формальних об’єднань громадян, визначає їхні права, встановлює порядок нагляду та контролю за їхньою діяльністю тощо, є Закон України «Про громадські об’єднання». Крім даного Закону, порядок функціонування деяких специфічних об’єднань громадян: політичних партій, релігійних організацій, кооперативних організацій, кредитних спілок, об’єднань, що мають основною метою одержання прибутків, комерційних фондів, органів місцевого й регіонального самоврядування, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів громадської самодіяльності, творчих спілок, дитячих, молодіжних організацій, а так само профспілок — визначається іншими актами законодавства.
Виділяються два основні типи груп інтересів: зацікавлені (ті, чия діяльність обумовлена конкретною зацікавленістю членів групи) і суспільні (учасники яких сприймають свою роботу в групі головним чином як моральний обов’язок). До перших, наприклад, належать професійні спільноти й асоціації, а до других — об’єднання, що намагаються допомагати соціально незахищеним групам населення, або ті, які виступають з захисту тварин.
Важливим інститутом громадянського суспільства, що захищає права і свободи громадян у галузі трудових відносин, є профспілки.
Свобода асоціації передбачає свободу як формального, так і неформального об’єднання. Національне та міжнародне законодавство з прав людини не обмежують і не можуть обмежувати свободу асоціацій шляхом висунення вимоги про попередню реєстрацію. По-перше, діяльність незареєстрованого об’єднання не створює загрози ні інтересам національної або громадської безпеки, ні інтересам запобігання заворушенням і злочинам, ні інтересам захисту здоров’я або моралі чи захисту прав і свобод інших людей. По-друге, вимога щодо обов’язкової реєстрації об’єднання як умови його законної діяльності рівнозначна вимозі обов’язкової реєстрації як умови здійснення будь-якого іншого права людини і громадянина. По-третє, у Європейській конвенції з прав людини свобода асоціації і свобода мирних зборів розглядаються як права, на які повинні поширюватися однакові обмеження. Водночас, Конституція України вимагає лише сповіщення організацій про намір провести мирні збори.
Отже, громадяни мають право проводити мирні зібрання в рамках будь-яких формальних або неформальних об’єднань з метою задоволення своїх інтересів.
Роль асоціацій у житті людини, суспільства, держави
Асоціації є важливим елементом громадянського суспільства, важливим елементом демократизації суспільних відносин, важливим методом залучення громадян до участі у здійсненні владних та громадських повноважень. Участь в асоціаціях сприяє формуванню громадянських чеснот, солідарності та відповідальності за колективні дії.
Діяльність громадських об’єднань належить до так званого «третього сектору» (вважається, що демократичне суспільство поділяється на державний, ринковий і некомерційний сектор). Під некомерційним сектором розуміється «сукупність груп населення і організацій, що не ставлять перед собою цілей збільшення особистого доходу безпосередньо через участь у роботі таких груп і організацій або через володіння ними».
Для вирішення своїх завдань зареєстровані об’єднання громадян користуються правом: виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права; представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних і громадських органах; брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги тощо); ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об’єднання громадян; створювати установи та організації; одержувати від органів державної влади і місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань і вносити свої пропозиції; поширювати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; засновувати засоби масової інформації.
Крім того, політичні партії мають право брати участь у виробленні державної політики, у формуванні органів влади, право доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації тощо. Детальніше права політичних партій визначені в Законі України «Про політичні партії в Україні». Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Більш широкі права для окремих видів об’єднань можуть бути встановлені іншими законами України. Так, існують закони «Про захист прав споживачів», «Про професійні спілки» для громадських організацій споживачів, для профспілок.
У Конституції України зазначається, що заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку, якщо вони становлять загрозу: «утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення — забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях».
Отже, асоціації є важливим елементом комунікації між людиною, суспільством і державою. До того ж держава має захищати право людей на свободу мирних зборів і асоціацій.
Методика
Інтерактив «Таблиця»
Об’єднайтеся в групи. Створіть таблицю видів громадських організацій. Презентуйте кожний вид за допомогою пантоміми.
Інтерактив «Міні-вистава»
Об’єднайтеся в групи: розіграйте виставу «Зародження асоціації» з показом причин і приводу утворення певних асоціацій (варіанти назв асоціацій: «Зелене місто», «Прихисток для собак», «Скейтбординг», «Поетичне слово», «Самотні татусі», «Пасажир»).
Інтерактив «Плакат»
Об’єднайтеся в групи: створіть плакат, який агітує підтримувати певну асоціацію.
Інтерактив «Відеоролик»
Об’єднайтеся в групи: створіть відеоролик (сценарій), який агітує підтримувати певну асоціацію.
Інтерактив «Профспілка»
Об’єднайтеся в групи: створіть сюжет, який показує важливість діяльності профспілки.
МОЛОДІЖНІ ОБ’ЄДНАННЯ
Дитячі й молодіжні об’єднання й рухи
Громадянська активність молоді формується не лише у шкільних стінах. Важливим фактором формування рис громадянськості є дитячі та молодіжні організації. Їх основною метою є ефективне забезпечення особистісного розвитку та соціального становлення молодих громадян. Держава зацікавлена у створенні таких організацій, вступає з ними в діалогічне спілкування, надає їм і фінансову підтримку.
Офіційно права дитячих та юнацьких організацій зафіксовані в Законі України «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Цей закон визначає засновників і учасників молодіжних утворень. Згідно із законом засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку. Членами дитячих громадських організацій можуть бути особи віком від 6 до 18 років, а молодіжних — від 14 до 28 років. Якщо дитині ще не виповнилося 10 років, то вступити до дитячої громадської організації вона може лише за письмової згоди батьків. Особи старшого віку теж можуть бути членами молодіжних і дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цій організації не перевищує третини загальної кількості членів.
На сьогодні в Україні десятки молодіжних громадських організацій, які мають різний характер і мету свого створення. Причиною такого розмаїття є різні інтереси, прагнення й уподобання молодого покоління. Вони створюються для того, щоб допомогти дитині реалізувати свої таланти, потенціал, допомогти їй розкритися, захистити й відстояти свої права, сприяти соціалізації особистості, входженню її в активне суспільне життя. Будучи членом певної організації, дитина відчуває свою корисність, вагомість, вчиться бути відповідальною, виконувати свої обов’язки, а також у ній виховується дух товариськості.
Молодіжні громадські організації створюються і діють як у навчальних закладах, так і в позашкільних установах. Найбільшими організаціями зараз є: Спілка піонерських організацій України, Українське дитячо-юнацьке товариство «Січ», Українська скаутська організація «Пласт», Асоціація скаутів України. Тут молодь в ігровій формі набуває суспільного досвіду, навчається долати труднощі, загартовується, влаштовує своє дозвілля, самореалізовується.
Отже, діти, як і дорослі громадяни, мають право проводити мирні зібрання в рамках будь-яких формальних або неформальних об’єднань з метою задоволення своїх інтересів.
Створення молодіжної громадської організації
Молодіжні громадські організації можуть бути формальними й неформальними. Реєстрація відкриває шлях молодіжній організації для активного громадського життя через прирівняння в правах з іншими юридичними особами.
Згідно із Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці й особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах. Засновниками спілок молодіжних і дитячих громадських організацій є молодіжні та дитячі громадські організації.
Для створення громадського об’єднання будь-якої форми необхідні:
активна позиція особи або групи осіб щодо задоволення власних інтересів чи вирішення певної суспільно значимої проблеми;
ініціатива даної особи або групи осіб щодо об’єднання зусиль;
чітке уявлення про шляхи подолання проблеми, коло людей, зацікавлених у її розв’язанні (аналіз ситуації);
ознайомлення із законодавчими актами, які регулюють порядок створення і діяльності громадських організацій в Україні;
визначення мети, завдань, програм, бюджету, джерел фінансування, іміджу і пріоритетів на найближчий час (вибір найраціональнішого способу подальших дій — стратегії);
визначення юридичного статусу організації.
Створення громадської дитячої або молодіжної організації здійснюють у кілька етапів.
1. Проведення установчих зборів, що є свідченням про заснування нової громадської організації. На установчих зборах мають бути присутні не менш ніж три учасники, що приймають рішення про створення об’єднання, затверджують статутний документ, обирають керівний і ревізійний органи. Типова процедура проведення установчих зборів передбачає: вибори голови, секретаря, затвердження порядку денного. З моменту підписання протоколу установчих зборів головуючим та секретарем зборів громадську організацію вважають заснованою. Проте приступити до виконання статутних завдань вона зможе лише після повної легалізації.
2. Легалізація громадської організації може здійснюватися шляхом повідомлення про заснування організації або її реєстрації як юридичної особи в органах державної реєстрації.
Спрощений спосіб легалізації громадської організації відбувається шляхом письмового повідомлення Міністерства юстиції України, місцевих органів державної виконавчої влади, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад. Громадську організацію, що подала повідомлення, вписують до книги обліку громадських організацій, яку веде легалізуючий орган. За такого способу легалізації організація не набуває статусу юридичної особи, однак її діяльність є законною.
Громадська організація набуває статусу юридичної особи з моменту отримання свідоцтва про державну реєстрацію.
3. Взяття на облік у державних установах відбувається протягом місяця після отримання з реєструючого органу свідоцтва про реєстрацію, оригіналу статуту та прошнурованого і опечатаного протоколу установчих Зборів. Облік ведеться в управлінні статистики, пенсійному фонді, Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, податковій інспекції.
4. Виготовлення печатки та штампа організації відбувається після отримання дозволу в дозвільній системі районного (міського) управління міліції.
5. Відкриття банківського рахунку та укладання договору про обслуговування банком громадської організації відбувається після оформлення картки з нотаріально засвідченими зразками підписів керівника громадської організації та бухгалтера, яким надається право підписувати фінансові документи.
Після проходження цих етапів організація вважається повністю зареєстрованою і може приступати до активної громадської діяльності.
На сьогодні вимагаються такі документи для державної реєстрації молодіжної громадської організації:
реєстраційна картка;
статут (положення) в двох примірниках;
протокол установчого з’їзду (конференції) або загальних зборів, які прийняли статут (положення);
відомості про склад керівництва центральних статутних органів, відомості про засновників організації;
дані про наявність місцевих осередків, підтверджені протоколами конференцій (зборів);
підтвердження юридичної адреси (документ на підтвердження права власності на приміщення або договір оренди).
Молодіжні громадські організації звільнені від сплати збору за державну реєстрацію та за реєстрацію їх символіки. За законом, членські внески і отримані добровільні пожертвування, що спрямовуються на здійснення статутної діяльності, не оподатковуються. Отже, будь-які три особи можуть створити і легалізувати свою громадську організацію.
Молодіжні соціальні проекти
Люди люблять мріяти. Власне все розпочинається з мрії. Проте для того, щоб мрія втілилася в життя, потрібно докласти зусиль.
Соціальні проекти — комплекси узгоджених заходів за цілями, строками, ресурсами та виконавцями у масштабах визначеної території та галузі соціальної сфери, що спрямовані на вирішення комплексу соціальних проблем. Як правило, соціальний ефект соціальних проектів виражається в підвищенні якості життя громадян і суспільства в цілому. У процесі реалізації соціальних проектів найчастіше вирішуються загальні проблеми суспільного характеру: зниження рівня бідності, смертності, зменшення кількості бездомних тощо.
Молодіжні соціальні проекти — запроваджені в практику новинки, завдяки яким відбуваються позитивні зміни і досягається необхідний ефект в житті молоді.
Програмний цикл — складний процес, що складається з кількох послідовних етапів:
формулювання проблеми і способів її вирішення;
аналіз зовнішнього середовища;
складання проекту програми;
упровадження (прийняття заходів програми);
отримання результатів;
зіставлення мета — результат.
Інструкція про те, як запустити власний соціальний проект:
не бійтесь мріяти, створіть ідею;
чітко сформулюйте проблему та довгострокову мету;
складіть чіткий план реалізації власного проекту;
генеруйте якомога більше ідей шляхів реалізації проекту;
постарайтеся реально оцінити свої сили (Чи є мета реалістичною з огляду на те, які стартові ресурси? Кому цей проект покликаний допомогти? Чи зможуть ваш досвід повторити в інших спільнотах? Чи зможе він потім існувати без фінансової й іншої підтримки з боку активістів і спонсорів?);
знайдіть якомога більше однодумців та союзників;
починайте діяти відразу;
не бійтеся помилятися;
нехай відсутність коштів не буде перепоною (зверніться до спонсорів і великих компаній, спробуйте запустити краудфандингову кампанію, активно використовуйте соцмережі, можна проводити івенти (на яких ви попросите відвідувачів робити невеликі внески до вашого проекту), брати участь у грантах та конкурсах від міжнародних та українських компаній, запропонувати однодумцям скластися власними грошима на реалізацію проекту);
не забувайте документувати перебіг проекту.
Отже, здатність висувати молоді нові ідеї, пропозиції, а також уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу варто реалізовувати через молодіжні соціальні проекти.
Методика
Робота зі схемою
Схема «Субкультури» може бути виготовлена на аркуші формату А1, висвітлена на екрані за допомогою мультимедіапроектора, роздрукована на картках. За допомогою технології «мікрофон» розкриваємо суть схеми. До того ж кожну проблему аналізувати за таким планом:
1. Суть поняття «субкультура».
2. Критерії класифікації субкультур.
3. Поширеність субкультур в Україні.
4. Як можна доповнити дану схему?
5. Як субкультура впливає на соціалізацію особистості?
У висновках варто акцентувати увагу на позитивних і негативних субкультурах.
Дискусія
Питання «Чи можна середовище Майдану зими 2013–2014 рр. назвати асоціацією?».
Інтерактив «Знак-символ»
Об’єднайтеся в групи: складіть знаки-символи субкультур. Після виконання завдання групи презентують результати роботи і коротко ознайомлюють його із виділеною субкультурою.
Інтерактив «Випадок з життя»
Об’єднайтеся в групи: пригадайте із життя випадки знайомства з дитячими чи юнацькими організаціями та ознайомте з ними своїх колег.
Доповіді учнів
Підготуйте невеличкі доповіді про дитячі та молодіжні громадські організації. Доповідь може відбуватися із використанням презентацій, атрибутики з одягу, музики, речей представників молодіжних субкультур.
Інтерактив «Агітація»
Об’єднайтеся в групи: підготуйте плакат агітації на підтримку молодіжного проекту. Після виконання завдання групи презентують результати роботи.
Рефлексія
1. Дайте визначення понять «асоціація» та «громадська організація».
2. Поясніть суть свободи асоціацій.
3. Яка роль асоціацій у житті людини, суспільства, держави?
4. Яка особливість дитячих і молодіжних об’єднань і рухів?
5. Які ініціативи найкраще реалізуються в команді?
6. Як створюється молодіжна громадська організація?
7. Визначте ознаки молодіжного лідера.
8. Як реалізувати молодіжний соціальний проект?
9. За матеріалами місцевих засобів масової інформації зробіть дослідження про молодіжні громадські організації, що діють у вашому населеному пункті.
10. Напишіть есе на тему «Моє ставлення до асоціацій».
Джерела
Дитячі об’єднання України у вимірах минулого і сучасного : довідник-посібник / Р. М. Охрімчук, Л. В. Шелестова, О. В. Кравченко [та ін.]. — Луганськ: Альма-матер, 2006. — 256 с.
Закон України № 5026-VI Про громадські об’єднання. — Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/4572-17
Закон України № 281-ХІV Про молодіжні та дитячі громадські організації. — Режим доступу: http://dsmsu.gov.ua/media/Transfered/documents/1998/12/01/3/1998_281-XIV_zu.pdf
Коляда Н. М. Розвиток дитячого руху в Україні (початок ХХ ст. — середина 30-х років ХХ ст.) : монографія / Н. М. Коляда. — Умань, 2012. — 407 с.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004
Романовська Л. І. Соціально-психологічні засади діяльності дитячих громадських об’єднань як інституту соціального виховання / Л. І. Романовська // Соціальна педагогіка: теорія та практика. — 2009. — № 3. — С. 4–9.
Троцко Г. В. Українські дитячі та молодіжні громадські організації : навчальний посібник / Г. В. Троцко, І. М. Трубавіна, Т. М. Хлєбнікова. — Х. : Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 1999. — 206 с.
Як писати соціальний проект. — Режим доступу: http://sss.kpi.ua/korisna-informaciya/yak- pisati-socialnij-prekt.html
Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні : метод. посіб. / О. В. Пащенко, Н. В. Чиренко, К. І. Чорна [та ін.]; наук. ред. Т. К. Окушко. — Кіровоград : Імекс — ЛТД. — 200 с.
